Історія села Вила-Ярузькі

Територія, де розташоване село Вила-Ярузькі, було заселене давно. Археологічні розкопки виявили три давніх поселення трипільської культури ( ІІ-ІУ тисячоліття до н.е.), доби пізньої бронзи ( І- ІІ тис. до н.е.), скіфське городище ( ІІІ- УІІІ ст. до н.е.), могильник черняхівської культури (ІІ-У ст.н.е), де розкопано понад 10 поховань.

Перші згадки про село

Перші згадки про село датувались ХУ ст. Після Кревської унії 1385 року, коли було закладено основи майбутньої об’єднаної Польсько - Литовської держави Речі Пасполитої . І якщо у ХІУ ст. Поділлям володів наймолодший з племінників князя Ольгерда – Федір Корятович, у ХУ ст.(1431рік) польські феодали захоплюють Західне Поділля, а Східне Поділля і в його складі с. Вила-Ярузькі ще понад століття залишилось під литовським  контролем. але після Люблінської унії у 1569 році Брацлавщина перейшла до Польщі. Найбільше земель у нашому краї – Брацвлавщині  належало магнатам Потоцьким, Любомирським, Сиінявським і іншим.

Коли спалахнула Визвольна війна українського народу проти польського панування (1648 р.) до Брацлавського полковника озброєних селян і цілком ймовірно, серед них були і виляни.

Походження назви села

До речі, найвірогідніше пояснення назви села  «Вила-Ярузькі» міститься  у «Трудах Подольського  епархиального историко –статистичного комитета» (1983р.), де сказано  «Вили- Яругскія село -  росположено среди гор, окружающих село со всех сторон, при двух речках – Лозовой и Мурафе. Последняя делит село на две части и в конце села соеденяются с речкой Лозовой в одно русло, отчего и произошло, вероятно, название «Вили» Яругские названо село потому, что располагается близко м.Яруга.

У  ХУІІІ ст. власник села магнат Любомирський передав його панам  Білінським  і Боголюбовим (поблизу школи збереглось сімейне кладовище Боголюбових. Тут встановлено пам’ятник козакам, яких лікував Боголюбов (він був медиком)).

У 1690р. в селі на  кошти прихожан було збудовано храм, який існував майже 2 століття.

У  1891 р. було збудовано храм на честь святого Миколая. На кошти прихожан (10000 крб) була споруджена дерев’яна церква. Землі церковної садиби ( 2 будинки) займали 560 сажнів, з яких 30 десятин ріллі. Ці землі були відділені ще у ХУІІІ ст. князем Любомирським.

Наприкінці ХІХ (1899р.) жило 674 особи чоловічої статі і 719- жіночої, які були землеробами.

У Ямпільському повітовому суді 20 липня 1840 року слухалась справа «Про звинувачення поміщика Матковського у присилуванні відробляти додаткову панщину». За селян заступався священник Симкевський. Історія зберегла і ім.’я священника- 25 –річного Володимира Попова(1893р.), студента Подільської духовної семінарії.

Ямпільський повітовий суд ( адреса села – Подільська губернія, Ямпільський повіт, Бабчинецька волость у 1864 р. розглянув ще одну справу – «про звинувачення селянина Яськова Матвія у підбурювані села проти аграрної реформи. Очевидно «розкріпаченню селян, що почалось у 1861 р. не влаштовувало жителів села. Справа була порушена за рапортом Ямпільського повітового справника 17.03.1864 р.

У часи визвольних подій на Україні (1917-1920рр.) в селі утворились окремі частини більшовиків, петлюрівців.

14 лютого 1921 р. було створено комітет незалежних селян, повітовий музей при педагогічній  школі села.

У 1923 р. у Вилах - Ярузьких засновується сільськогосподарська комуна «Нове життя». У цей час (1923-24рр) у селі діють вищі трьохрічні педагогічні курси ім.. І.Франка , пізніше перенесені у м. Могилів- Подільський.

1923 -27 р.р. – сільськогосподарська артіль «Нове життя», товариство по сільському обробітку землі (ТСОЗ) «Нива» , «Праця», «Рілля», товариство виноградників «Виноградар», «Трудовик», а також багато інших форм господарювання. Варто згадати СОЗ «Добробут», кооператив «Червоний борщ», СОЗ ім.. Сталіна, товариство «Будівельник».

У 1924-26 рр у селі працювала трьохрічна сільськогосподарська інтегральна школа, що містилась у приміщенні земської 4-класної школи, займала панський і дяківський будинок. Мала 20 десятин землі, 20 десятин винограднику.

Тут була база для заняття с/г профілів, млини, ремонт, вирощувалась м’ясо –молочна худоба.

Наш земляк М.С. Котенко –Шевченко, організатор освіти в селі, геолог, археолог, етнограф,  зібрав був тут колекцію старожитностей, археологічних знахідок. Ця безцінна колекція пізніше була втрачена.

На базі цією школи у 1931 році в селі відкрито робітфак- філіал Житомирського сільськогосподарського інституту, що діяв до 1941 року  і випустив сотні спеціалістів для села. Тут навчалась молодь з Ямпільського, Чернівецького, Могилів-Подільського та інших районів.

Село не обминув голодомор 1932-33рр., але історія не зберегла точної кількості жертв.

Репресії, що проходили на Україні у 30-і роки відчули і жителі Вил-Ярузькіх. Було репресовано 11 вчителів ( серед них і згадуваний М.С. Котенко –Шевченко), багато рядових колгоспників. Всього репресовано 42-х чоловік, з них «легким переслідуванням» відбувся лише один учитель А.Я.Різуник.

Під час німецько-румунської окупації в селі діяла  підпільна група, очолювана І.Рудим. 220 вилян загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, в т.ч. 35 офіцерів.

Уродженцю села Букатинка ( село підпорядковане сільський раді) В.Ф.Варшко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Вила-Ярузькі – село, центр сільської ради, за 15 км від районного центру Чернівці і 35 км від залізничної станції м.Могилів-Подільський. Сільраді підпорядковане село Букатинка. В селі розташована центральна садиба колгоспу, який в 1992 році одержав назву «Нива України», з 2000 по 2007р. СТОВ «Нива України». На даний час землі територіальної громади орендує  ТОВ «Дністер –Агро». Тут є СЗШ І-ІІІ ступеню, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку.